Самоаналіз мови

Самоаналіз уроку  української літератури

У 7 - А класі школі № 3.  6.12.12

Тема: «М. Стельмах "Гуси-лебеді летять". Автобіографічна повість про дитинство. Єдність світу природи і дитячої душі»

Мета: продовжити знайомити школярів із змістом твору, дослідити, як у творі поєднується світ природи зі світом головного героя твору у його вчин­ках, поведінці, роздумах, переживаннях; розвивати культуру зв'язного мовлення, логічне мислення, увагу, спостережли­вість, уміння грамотно висловлювати власні думки, почут­тя, спостереження, бажання навчатися та пізнавати нове, цікаве, захоплююче, життєво необхідне; виховувати почуття пошани, поваги, любові до рідної літератури, її митців; пунктуальність, інтерес до наслідків власної праці; домог­тися розуміння того, що людина — мудрий друг і охоро­нець природи.

Обладнання: підручник, технічні засоби навчання (презентація).

Тип уроку: Вивчення нового матеріалу.

При плануванні та проведенні уроку дотримувалася загально дидактичних вимог. Тип та структура уроку відповідають його цілям та завданням. На мій погляд, урок був проведений на належному рівні. На уроці я використовувала різноманітні методи і прийоми. Зокрема я просила учнів поширити речення власними роздумами: «Світ який – мереживо казкове!..» і запитувала їх, чи знають вони, кому належать ці слова. Моїм дітям дуже сподобалося це завдання і я була приємно вражена тим, що вони назвали ім'я мого улюбленого поета, автора цих строф. Це свідчить про розвинутість, "продвинутість" і начитаність семикласників, що, безперечно, радує. Діти працювали із картками за варіантами: у першого варіанту було завдання  скласти план до ІІ розділу повісті М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять...» і переказати за ним зміст розділу; у другого варіанту було завдання до характеристики скласти план до образу Михайлика, дати стислу характеристику головного героя. З цими завданнями діти успішно впоралися. Учні ділилися власними міркуваннями щодо епіграфів: пояснювали зміст, обґрунтовували їхню доцільність. Даний вид роботи сприяв розвиткові розумової діяльності. Я намагалася задіяти слабких дітей, а точніше дітей, які погано розуміють людську мову вчителя, в основному, це хлопчики (в моєму класі таких декілька). Мені вдалося зацікавити їх цим завданням і вони гарно попрацювали. На мою думку, саме таких дітей на кожному уроці треба запитувати і не просто запитувати, як всіх, а придумувати для них якійсь особливі завдання, попередньо пояснивши їм, як необхідне нам їх судження з того чи іншого приводу, це дає змогу учням зрозуміти, що їх сприймають не як порожнє місце в класі і ставляться до них не як проблемних дітей, а як до людей, думка яких є дуже важливою. Я відкрила для себе такий секрет і тепер знаю, як можна налаштувати таких дітей на роботу. При проведені уроку я не зіткнулася з такими труднощами як пасивна позиція  школярів, всі діти були активними, працювали.

Для досягнення мети я використовувала такі методи навчання: усний виклад (на етапі мотивації діяльності учнів, з метою створення певного настрою, заглиблення у казковий  світ мальовничої природи), бесіда за питаннями, робота з цитатним матеріалом, літературний диктант.